226 pages
Finnish language
Published May 22, 1976
Maameren velho on ensimmäinen osa tunnetun amerikkalaisen kirjailijan, moneen kertaan palkittujen nuortenkirjojen ja tieteiskirjojen tekijän satutrilogiasta Maameren tarinat. Se vie lukijansa taianomaiseen Maameren saaristoon, maailmaan, joka on, eikä ole. Maameri on mahtavien taikureiden ja velhojen maa, tummien varjojen, eksyttävien labyrinttien, kadonneiden aarteiden ja suurten seikkailujen maa.
Maameri on Varpushaukan maa, ja Varpushaukka on synnynnäinen velho, joka osoittaa maagiset kykynsä jo pienenä poikana. Velhojen koulussa Varpushaukasta kehittyy vaikutusvaltainen velho Ged, joka nostattaa tuulta, siunaa vettä ja parantaa sairaita. Hän tekee urotöitä, niitä joista tulevat sukupolvet kertovat sankarilauluissaan: lannistaa lohikäärmeistä mahtavimman. Mutta hän tekee myös virheen: päästää irti varjon, pahan, joka uhkaa maailmaa ja on vähällä tappaa Gedin.
Alkaa Gedin pitkä ja armoton kamppailu pahaa vastaan.
Okay Ursula, I get it. Carl Jung blew my mind too. Jokes aside? genuinely very compelling fantasy. Wish I grew up reading this instead of Harry Potter.
Okay Ursula, I get it. Carl Jung blew my mind too. Jokes aside? genuinely very compelling fantasy. Wish I grew up reading this instead of Harry Potter.
Авторка недарма є легендою жанру фентезі, доволі класичний для підліткового фентезі набір кліше вона змогла піднести на новий рівень.
Кожен аспект книги заслуговує на похвалу: і детально продумана світобудова та система магії, що чудово її доповнює, і персонажі зі своїми реалістичними недоліками та цікавими арками, і таємничий, і в тому жахаючий, аспект противника головного героя, а також чудовий темп та ритм історії, що не виснажує, але і дозволяє проковтнути історію за один день.
Не можу не згадати важливий аспект книги, що полягає у конфронтації читача з певними упепедженнями. Про це згадується не одразу і на цьому не загострюється увага, але більшість персонажів мають землисто-червону або і темнішу шкіру. Що цікаво, багато видавців та ілюстраторів не пройшли цей своєрідний тест, і на ілюстраціях до багатьох видань зображені білі люди. Що й казати, в адаптації 2004 року Геда зіграв Шон Ешмор - буквально Айсмен😅
Авторка недарма є легендою жанру фентезі, доволі класичний для підліткового фентезі набір кліше вона змогла піднести на новий рівень.
Кожен аспект книги заслуговує на похвалу: і детально продумана світобудова та система магії, що чудово її доповнює, і персонажі зі своїми реалістичними недоліками та цікавими арками, і таємничий, і в тому жахаючий, аспект противника головного героя, а також чудовий темп та ритм історії, що не виснажує, але і дозволяє проковтнути історію за один день.
Не можу не згадати важливий аспект книги, що полягає у конфронтації читача з певними упепедженнями. Про це згадується не одразу і на цьому не загострюється увага, але більшість персонажів мають землисто-червону або і темнішу шкіру. Що цікаво, багато видавців та ілюстраторів не пройшли цей своєрідний тест, і на ілюстраціях до багатьох видань зображені білі люди. Що й казати, в адаптації 2004 року Геда зіграв Шон Ешмор - буквально Айсмен😅
I enjoyed reading this. With her thoughtful writing style, the author did a wizardly job in creating the perfect mood for this slow-paced, sombre, yet hopeful adventure. I could feel Ged's unease and determination as if I had been with him.
I was enchanted by the interesting concept of magic in Earthsea. And I also liked that we accompany Ged, of whom we know from the start that he will be a great wizard, from his very beginnings of his magical journey, when he was still inexperienced and short-tempered.
The cherry on top was the world building, which was a real charm! On Ged's voyage, I often could grasp the feeling of being on the open sea, a remote island or at the edge of the world.
I enjoyed reading this. With her thoughtful writing style, the author did a wizardly job in creating the perfect mood for this slow-paced, sombre, yet hopeful adventure. I could feel Ged's unease and determination as if I had been with him.
I was enchanted by the interesting concept of magic in Earthsea. And I also liked that we accompany Ged, of whom we know from the start that he will be a great wizard, from his very beginnings of his magical journey, when he was still inexperienced and short-tempered.
The cherry on top was the world building, which was a real charm! On Ged's voyage, I often could grasp the feeling of being on the open sea, a remote island or at the edge of the world.
I did really enjoy reading this, and will almost certainly go on to read the other Earthsea books.
I came to Earthsea after reading several of Le Guin's Hainish cycle books and short stories, including some of the earliest ones like Rocannon's World. I can see similarities with the earliest Hainish cycle works, from around the same time - an emphasis on male characters, for example - which I am sure would have been handled differently by the same author had she written them later on. But there are still a lot of great ideas here, and it is far more open-minded than most fantasy literature of its era.
I did really enjoy reading this, and will almost certainly go on to read the other Earthsea books.
I came to Earthsea after reading several of Le Guin's Hainish cycle books and short stories, including some of the earliest ones like Rocannon's World. I can see similarities with the earliest Hainish cycle works, from around the same time - an emphasis on male characters, for example - which I am sure would have been handled differently by the same author had she written them later on. But there are still a lot of great ideas here, and it is far more open-minded than most fantasy literature of its era.
This was a nice, almost Tolkienesque read. I love the fact that Le Guin deliberately made the main characters non-white, because she despised the good=white, black=evil trope.
Looking forward to the next books from the cycle.
Uuuhm. I enjoyed it, and for a "men doing things while talking in a complicated way" fantasy story this is very very good. Still... I asked myself why a few times.
Uuuhm. I enjoyed it, and for a "men doing things while talking in a complicated way" fantasy story this is very very good. Still... I asked myself why a few times.
